Нетрадиционная медицина. Народная медицина

Поліетіологичеськоє захворювання, що характеризується воспалительны­ми змінами слизистої оболонки тонкої і товстої кишок і связанны­ми з ними нервово-рефлекторними розладами руховою і секре­торной функцій кишок.

Причини. Часто причиною гострого гастроентероколіту є упот­ребление в їжу недоброякісних або нелегкотравних продуктів харчування. Гострий гастроентероколіт розвивається на тлі харчової токси-коинфекции після споживання продуктів, заражених микроба­ми. Харчові токсикоінфекції викликаються токсинами бактерій групи сальмонелл, що потрапляють в травний канал з їжею, а також мікробів аутофлоры кишок (кишкова паличка, протеус, ентерокок, стрептокок), що набувають патогенних властивостей унаслідок порушення кровообігу і трофічних процесів, що виникають в пищеваритель­ном каналі. Харчові токсикоінфекції є токсикозом і не пере­даются від хворого здоровому. Тому їх слід відрізняти від таких харчових інфекцій, як дизентерія, холера, черевний тиф, паратифы, лікування яких проводиться з урахуванням їх особливостей.
Гастроентероколіт можуть викликати отруєння хімічними отрутами, лікарськими препаратами, протозойна і гельминтная інвазії, аллер­гические чинники (суниця, мед, раки), механічні причини, що ведуть до стазу.
Симптоми. Інкубаційний період при харчовій токсикоінфекції – від 6 до 12 ч. Хвороба починається раптово загальним нездужанням і часто ознобом. Гострий початок з переймоподібним болем в животі, нудотою, блювотою, проносом. У легких випадках хвороба протікає при нормальній температурі і при задовільному загальному стані. Стілець рідкий із слизом. У важчих випадках температура підвищується до 38-39 °С, різкий біль в області надчревья, блювота і частий пронос (при лівобічній локалізації, зазвичай дизентерія, стілець 15-20 разів на день), тенезмы, кал із слизом, кров’ю, часто з гнильним запахом. Гострий коліт при недоста точно правильному лікуванні переходить в хронічний. Мова часто буває гладенькою.
Лікування. Дуже важливо до початку лікування встановити причину заболева­ния, від якої залежатиме результат лікування. Дизентерія требуе поєднання фито-диетотерапии з призначенням вітамінів, химио- і иммуно­терапии. При отруєнні отрутами застосовуються екстрені мероприяти залежно від того, якого роду отрутою викликано отруєння. При пищевотоксикоинфекции насамперед необхідно застосовувати заходи до удале­нию дратівливих або інфікованих харчових мас з пищеваритель­ного каналу. Якщо самостійної блювоти немає, то її необхідно викликати механічно: дають хворому випити 3-4 стакани теплої води або чаю, а потім дратують пензликом або пір’їнкою задню стінку глотки. При важкій токсикоінфекції рекомендується провести промивання желуд­ка. Вміст кишок видаляють застосуванням послаблюючих засобів: маг­ния сульфату (гірка сіль) 30 грама розвести в 1/2 стакана теплої води і прийняти за один прийом або натрію сульфату (глауберова сіль) 30 грама прийняти в 1/2 стакана теплої води; можна скористатися жостером:
1 столову ложку сухих ягід жостеру залити одним стаканом окропу на 2 ч, процідити і випити в один прийом. Як проносне можна було б рекомендувати касторову олію, але воно протипоказане при отруєнні отруйними речовинами, що розчиняються в жирах (фосфо­ром, екстрактом чоловічої папороті), оскільки може сприяти їх розчиненню і всмоктуванню в кров.
Для адсорбції токсинів призначають всередину активоване вугілля у вигляді суспензії – 20-30 грама вугілля в 1/2-1 стакані води на 2 прийоми. Препарат широко застосовують при метеоризмі, підвищених процесах бродіння в кишках і при алергічних реакціях на харчові продукти.
Призначають всередину білу глину у вигляді порошку, нерозчинного у воді. Приймають 2 столових ложки порошку в 1/2 стакана води. Біла глина володіє обволікаючою і адсорбуючою властивостями.
Фітотерапія. Як обволікаючий засіб, защищающе­го запалену слизисту оболонку травного каналу від раздра­жения, застосовують слизистий відвар з порошку бульб салепа. До 20 грама крупного порошку бульб салепа додають 180 мл холодної води (для набухання слизу кореня і крохмалю), чекають 30 мін, потім розтирають, ставлять на вогонь, кип’ятять 2-3 мін, знімають з вогню, дають остигнути. Вживають столовими ложками.
Як обволікаючі засоби з успіхом можуть бути застосовані відвари з ячмінної або вівсяної круп.
Хороший лікувальний ефект при гострому ентероколіті спостерігається від застосування спиртної настоянки з кори і шишок вільхи, в якій містяться танін і галова кислота. Призначають всередину по 30-40 крапель 3 рази на день після їжі.
Народна медицина рекомендує відвар наступних лікарських рослин:
Перстач повзучий, кореневище 40 грама
Кровохлебка аптечна, корінь і кореневище 30 грама
Кропива дводомна, листя 20 грама
Деревій, верхівки з квітками 20 грама
Ромашка аптечна, квітки 30 грама
Чорниця, плоди 20 грама
Шипшина, плоди 50 грама
Суміш подрібнити, 4 столових ложки залити 1 л холодної води, насто­ять 4 ч, поставити на вогонь, довести до кипіння і кип’ятити 1 мін, зняти з вогню, остудити, процідити через полотно. Приймати по 1/4 стакана в теплому вигляді 4 рази на день за 15 до їжі.
Для лікування захворювань кишок використовують насіння подорожника: якщо сильно проносить, вони зменшують розслабляючу дію, а при замку діють як легеня проносне. Для приготування ліків 2 чай­ные ложки насіння подорожника залити в чашці теплою водою так, щоб чашка була заповнена на 3/4, дати наполягати декілька хвилин, поки насіння не розкриється і випустить вміст. Після цього добре розмішати до утворення однорідного желе. На прийом використовувати 1 чашку, приймати перед сніданком натщесерце, вдень – перед обідом, увечері – перед сном. Курс лікування -2 нед.
Дієта. У терапії гострого гастроентероколіту велику роль грає правильно складена дієта. Треба пам’ятати, що ніяких ліків не принесуть лікування, якщо хворий не дотримуватиметься строгої дієти. Серйозну хворобу необхідно приймати по-серйозному!
У перших 2 дні лікування призначають те, що повне утримується від їжі, потім – щадна дієта (слизисті відвари, жолудева кава без молока, міцний чай, білі сухарі).
Сніданок. Слизистий суп з якої-небудь крупи (вівсяною, ячною, рису) з вершковим маслом (10 грама). Стакан міцного чаю з медом (1 чайна ложка) або цукром. Сухарі білі -50 р.
Другий сніданок. Настій шипшини (200 мл) з чайною ложкою цукру або меду.
Обід. Слизистий суп з пшеничних висівок на курячому бульйоні (150 грама висівок, 100 грама бульйону, 0,5 л води, 5 грама вершкового масла і 1/4 чайної ложки солі). Все пропускається через сито. 100 грама білих сухарів.
Полудень. 1 стакан суміші яблучного і морквяного соків і 50 грама м’якиша булки.
Вечеря. Пудинг з просіяної вівсяної муки, нежирний протертий сир. Стакана сподіваючись з чайною ложкою меду і білим сухарем або м’якишем вчорашньої булки. Перед сном – стакан триденного кефіру.
Якщо протягом 3-5 днів у хворого зберігається хороше самопочуття і нормальна діяльність кишок, в дієту поступово включають протер­тые варені овочі і фрукти, а потім – смажені блюда і сирі фрукти.
При гострому гастроентероколіті (коліті) не можна вживати чорний хліб, оладки, нелегкотравні сорти м’яса (свинину, яловичину і інші темні сорти м’яса), сирі овочі, фрукти з шкіркою, спеції, всевозмож­ные приправи і прянощі, смажені блюда. Не слідує є овочі і фрукти з насінням (помідори, винні ягоди, ожину, малину). Не їжте свіжий хліб, уникайте натуральної кави. Не їжте дуже гарячу і дуже холодну пищу, то ж і напої. Не слід вживати багато рідини протягом дня, у тому числі і води. Стакан води кімнатної температури слід випивати перед сніданком і між сніданком і обідом, якщо у хворого є потреба. Хліб має бути получерст­вым, масла – мінімальна кількість. Взагалі всі жири винні потреб­ляться у мінімальній кількості, молоко коров’яче і козине (якщо хворий добре його переносить) можна пити в будь-якій кількості.
УЗА . купити готовий котедж, поряд з озером.