Нетрадиционная медицина. Народная медицина

Релікт, живий пам’ятник природи, відомий більше 4000 років.
Багаторічна трав’яниста рослина висотою 50-60 см з сімейства аралієвих. Квітне в червні-липні, плодоносить в серпні-вересні. І стародавні цілителі, і сучасні лікарі сходяться в тому, що женьшень мало не пана­цея. Не випадково К.Лінней дав йому наукову назву “панакс”.
Ліки, приготовані з женьшеневого кореня, при­дает людському організму бадьорість, умножають сили, підвищують статеву потенцію.
Вес кореня – 10-15 р. Він гіллястий, за формою частого на­поминает людську фігуру, що і дало йому наз­вание : “жень” у перекладі з китайського – людина “шень” – корінь.
Це легендарна рослина занесена в Червону книгу, охороняється законом.
У дикому вигляді женьшень зустрічається лише в південній час­ти Хабаровського краю, в Примор’ї.
Термін життя рослини – півстоліття і більше, але дозріває дуже поволі: якщо його культивувати на плантаци­ях, перший урожай можна збирати через 6-8 років. Корінь женьшеня використовують в медицині як тонизи­рующее засіб, адаптогенное і стимулююче сред­ство, що підвищує загальну опірність до заболе­ваниям. Женьшень – джерело молодості.