Нетрадиционная медицина. Народная медицина

Своєрідне відчуття, що викликає потребу свербіти. Свербіння шкіри є кірковим процесом, що виникає при дії деяких подразників на нервовий апарат, тобто є нервово-рефлекторним процесом.

Причини. Свербіння шкіри може виникати при дії екзогенних і ендогенних подразників, а також при зміні функцій централь­ного і провідникового відділів нервової системи, отже, свербіння шкіри може бути центрального або периферичного походження.
Гострі напади свербіння шкіри частіше бувають пов’язані з підвищеною чутливістю до харчових або лікарських алергенів. Хронічес­кая форма свербіння шкіри може бути обумовлена аутоінтоксикацією, нару­шениями обмінних процесів в організмі. Свербіння спостерігається при багатьох дерматозах; нерідко він є одним з ранніх симптомів хвороб кровотворних органів, злоякісних новоутворень, ендокринних розладів, нервових і психічних хвороб.
Клінічно розрізняють свербіння генерализованный і локалізований. Виде­ляют такі різновиди генерализованного свербіння: старече свербіння пов’язане з віковими змінами шкіри і явищами атеросклерозу; сезонне свербіння – виникає навесні і осінню, частіше у осіб з вегетативно-судинною дистонією. Часто свербіння буває симптомом якогось прихованого патологичес­кого процесу, тому хворих необхідно ретельно обстежувати.
Локалізоване свербіння найчастіше виникає в області заднього проходу і статевих органів. У чоловіків частіше свербіння буває в області заднього проходу, причинами його можуть бути замок, геморой, глисти, несоблюде­ние правил гігієни, що згодом приводить до ускладнення (проктит, простатит і ін.).
Свербіння статевих органів спостерігається переважно у жінок. Прічи­намі є білі, трихомоноз, дратівливе дію сечі при сахар­ном діабеті, подагрі, клімакс, запальні захворювання статевих органів, кандидоз, сексуальні неврози, в окремих випадках у дево­чек – гострики. Свербіння в області клітора нерідко є одним з ранніх симптомів раки статевих органів.
Етіологічний діагноз ставлять на підставі ретельного опиту, кли­нического і лабораторного обстеження хворого. Перш за все необхо­димо виключити паразитарні хвороби – коросту, вошивість.
Симптоми – свербіння, наявність расчесов (на обмеженій ділянці шкіри або по всьому тілу). Свербіння посилюється до вечора або під час перебування в ліжку. Після розчісування свербіння швидко переходить з одного місця на інше. У ряді випадків хворі майже постійно відчувають відчуття пока­лывания, паління, «повзання по шкірі мурашок» і тому подібне Нерідко на цьому фоні виникають пароксизми свербіння, під час яких хворі втрачають самовладання і розчісують шкіру до появи крові. При цьому испы­тывают відчуття жару, а після задоволення цій «болісною страс­ти» – біль і паління.
Лікування. Виявлення причин свербіння і їх усунення. Надати успокаиваю­щее, десенсибілізуюче дію. Нормалізувати функціональне со­стояние нервової системи. Обмеження або виключення можливих влия­ний метеорологічних чинників. Якщо основна хвороба невідома, то слід застосовувати наступне лікування.
Фітотерапія. Вранці, вдень і увечері за 20 мін до їжі прийняти шматочок цукру з 10 краплями настоянки каштана: 5 диких каштанів, нарізаних на маленькі шматочки разом з шкіркою, наполягти на сонці в 100 мл горілки або 60% етилового спирту впродовж 40 днів.
Через 10 мін після прийому настоянки випити 1/2 стакана відвару суміші наступних лікарських рослин:
Польовий хвощ, трава 75 грама
Ожина, листя 100 грама
Спориш, трава 100 грама
Перець водяної 100 грама
Низка, трава 50 грама
Чистотіл, трава 25 грама
Збір добре подрібнити, змішати, 3 столових ложки запарити 3 стака­нами (600 мл) киплячої води, варити в закритому емальованому посуді на слабкому вогні 10 мін, потім дати остигнути і процідити через 2 шару марлі.
Якщо цього відвару недостатньо, потрібно пити замість води відвар з листя ожини-10 листя заварити в 0,5 л окропу і варити ще 10 мін під закритою кришкою, потім дати остигнути, процідити і приймати в теплому вигляді.
Через 2 години після їжі випити наступний відвар:
Лопух, корінь 50 грама
Соснових верхівок 50 грама
Мох ісландський 50 грама
Горіх волоський, листя 50 грама
Комірник шестилепестной, листя 50 грама
Збір подрібнити, змішати, 2 столових ложки залити 0,5 л киплячої води, варити 15 мін під закритою кришкою, потім дати остигнути, процідити через 2 шару марлі і приймати.
Увечері перед сном 2 вечори підряд робити теплу клізму з 1 л настою ромашки аптечною (3 столових ложки квіток ромашки заварити в 1 л киплячої води, наполягти 20 мін, процідити), а після цього тільки при замку вводити в клізмі 0,5 л того ж настою ромашки.
Якщо спостерігається легке свербіння, то досить розтерти місця, що зудять, бавовняною тканиною, змоченою в лимонному соку, або в такому складі: 1 столова ложка хріну, натертого на терці, і 1 чайна ложка оливкового масла; або в такому відварі: подрібнені польовий хвощ, лавровий лист і листя пом’яті по 3 столових ложки кожної рослини варити в 1 л води на слабкому вогні 10 мін, потім дати остигнути, процідити і додати по 1 столовій ложці солі і столового оцту. Після цього розтирання місця, що зудять, припудрити порошком очищеної сірки (з аптеки).
При свербінні між лопатками перед сном розтирають 1-2 мін позвоноч­ник від низу до верху невеликими круговими рухами бавовняною тканиною, змоченою в камфорному спирті або 5 % розчині борної кислоти. Після цього на хребет накладають компрес з квасом: клапоть льняного полотна змочують в свіжому хлібному квасі з додаванням 3 столових ложок дрібно нарізаного листя петрушки, розпареного і віджатого.
При свербінні замерзлого хворого місця його змащують топленим гусячим жиром або гліцерином.
При нервовому шкірному свербінні роблять точковий масаж в крапці 103 і в точках акупунктури відповідно локалізації, а також по сег­менту.
Гідротерапія. Лікування проводять двома способами.
Перший спосіб: а) повна тепла ванна температури 37 °С, 15- 20 мін, з відваром соснових гілочок з голками (1 оберемок), трав’янистої бузини (3-4 кореневища з листям і стеблами, але без плодів), трави водяного перцю (1 жменя). Цю суміш варити в 3 л води 30 мін, потім дати остигнути, процідити у ванну, додаючи гарячу воду до 37 °С, прини­мать ванну до 20 мин. Після ванни необхідно укутатися в сухе і пролежати так 1,5-2 ч, поки тіло не пропотіє; б) парова ванна на голову або на інші місця настою ромашки аптечної продолжи­тельностью, що зудять, 15 мін; після того, як хворий пропотів, на живіт і область печінки ставлять компрес: 3 шару льняного полотна, змоченого в теплому відварі перцю водяного або конюшини лугової (3 столових ложки заварити в 3 стаканах окропу і варити 5 мін, потім процідити).
Другий спосіб: при неможливості проведення лікування за першим способом можна надягати байкову нічну сорочку, змочену в теплій воді навпіл із столовим оцтом або, що ще краще, у відварі трави низки і чистотілу (4 столових ложки листя в 1 л води варити 10 мін, дати остигнути, процідити, після додати 150 грама столового оцту і 1 столо­вую ложку солі). У мокрій сорочці хворий, загорнутий в шерстяну ковдру, повинен пролежати, поки на лобі не виступить піт (1,5-2 ч). Після цього швидко роздягтися, розтертися чистим рушником і лягти в по­стель.
Дієта. Необхідно вживати сирі соки протягом дня: морков­ного – 290 грама, бурякового, – 90 грама, огіркового, – 90 грама або морквяного соку 290 грама і соку шпинату 180 р. Моркву потрібно відрізувати на 1 см нижче за кільце, де починається зелень, і не чистити.
Для отримання соку буряка використовують коріння і бадилля. Всі овочі обов’язково миють холодною проточною водою з щіткою.
Соки потрібно приймати свіжими, не пізніше 15 мін після їх приготов­ления. Крім того, необхідна молочно-рослинна їжа з великою кількістю фруктів (обов’язково добре помитих, оскільки їх опрыс­кивают отруйними хімікатами) і овочів, слабо солона і така, що помірно підкисляє лимоном або чистим винним столовим оцтом. Не слід зловживати сіллю, оцтом, прянощами, цукром, жирами. Алкоголь і тютюн не допускаються!
Вранці, ледве розплющивши очі, хворий робить самонавіяння по формулі: «З кожним днем свербіння стає все менше і менше і в найшвидшому часі зовсім зникне» – вимовляти швидко, пошепки і по-вольовому 20 разів підряд. Після цього обмивають водою пахвову область, живіт і статеві органи. Потім хворий одягається, робить 10-15 глибоких вдихів через ніс з повільним видихом через рот (потім дихання має бути поверхневим) і виконує уранішню гімнастику. Ті ж дыхатель­ные вправи повторюють перед обідом і вечерею. Після цього пора­женные місця розтирають тканиною, змоченою в прохолодному відварі низки і шавлії (трави низки 50 грама і шавлії 50 грама заварюють в 1,5 л окропу). Важливе значення має якість нижньої білизни, дотичної з шкірою. Воно має бути пористе, а полотняне або паперове – не має значення. Найважливішим засобом оберегти себе від шкірних захворювань є дбайливий догляд за шкірою і зміст всіх пір відкритим.
Квартири в новому комплексі, нерухомість в турции махмутлар. . дитячі каші хумана