Нетрадиционная медицина. Народная медицина

У осіб з художнім типом нервової системи, у яких преобла­дает перша сигнальна система, при перенапруженні нервових процесів розвивається істеричний невроз. «Істерик є продукт слабкого загального типу в з’єднанні з художнім» (І. П. Павлов).

Слабкість нервової діяльності стосується перш за все кори великого мозку, зокрема другої сигнальної системи. Тому сильні емоції, підвищуючи возбуди­мость кору великого мозку, ведуть до розвитку в ній позамежного гальмування. Формування істеричного характеру великою мірою залежить від дефектів виховання в дитячому і юнацькому віці.
Причини. Істеричний невроз виникає або раптово, під впливом якої-небудь важкої психогенної травми, або, що буває частішим, під впливом тривало травмуючої ситуації.
Симптоми. Судорожний припадок характеризується звуженням созна­ния, судорожними рухами рук, ніг, вигинаннями всього тіла. Іноді хворі ридають, дряпають своє тіло, катаються по землі, підлозі, але мову не прикушують. Реакція зіниць на світло збережена. Нерідко спостерігаються порушення чутливої сфери, розлад рухової сфери (па­раличи, тремтіння, контрактури), мови, слуху (сурдомутизм) і порушення вегетативної нервової системи у вигляді блювоти, проносу, замку, непритомності і інших порушень.
Лікування. Народна медицина пропонує загальнозміцнююче лікування. Зважаючи на різноманіття і полиморфности симптоми істерії проводять симп­томатическое лікування, направлене на зниження нервової збудливості.
Фітотерапія. При істеричному припадку хворого не уговарива­ют, а настійно наказують припинити істерику і дають пити чай з суміші листя рути заорювальної і подрібненого кореня валеріани, узятих по 25 р. Для приготування сподіваючись 2 столових ложок суміші залити стаканом окропу, наполягти 30 мін, процідити. Приймати чай глотками протягом дня.
При підвищеній нервовій збудливості і істеричних припадках народні лікарі рекомендують настій таких трав: Маренка запашна, трава 40 грама
Пустирник, трава 40 грама
Чебрець, трава 20 грама
Сушеніца топяная, трава 30 грама
Ожина, листя 50 грама
Суміш подрібнити, 4 столових ложки залити 1 л окропу, наполягти 3 ч, процідити. Приймати по 1/2 стакана 4 рази на день через 1 ч після їжі.
У Білорусії хворим істерією дають такий настій: 2 чайних ложки суміші трави пливуна баранчика і маренки запашного наполягти 4 ч в 1 стакані холодної кип’яченої води. Приймати по 1/2 стакана 2 рази на день за 30 мін до їжі.
У Криму при істеричному неврозі як заспокійливе і спазмолити­ческое засіб, навіть при прискореному битті серця, мігрені, желудоч­ной коліці, спазмі жовчного міхура приймають лавандовий чай: 3 чай­ные ложки (1 їдальню) квіток лаванди залити 2 стаканами окропу, наполягти 15 мін, дати остигнути, процідити і випити рівними частинами протягом дня.
У Україні при неврозах вживають порошок з кори верби білою по 2 грами 3 рази на день за 15 мін до їжі.
Заспокійливу і спазмолітичну дію надає відвар следую­щей суміші:
Лаванда, квітки 10 грама
Фенхель, плоди 10 грама
Тмин, плоди 10 грама
Валеріана, корінь і кореневища 15 грама
Пустирник, трава 20 грама
Столову ложку суміші залити 1 стаканом води. Варити на водяній лазні 15 мин. Відвар, що остигнув, процідити. Пити по 1/4 стакана 3 рази на день за 30 мін до їжі.
При істеричному неврозі з підвищенням артеріального тиску, задухою і серцевою слабкістю застосовують відвар наступних лекарствен­ных рослин:
Пустирник, трава 30 грама
Омела, трава 30 грама
Полин звичайний, трава 20 грама
Подорожник ланцетоподібний, листя 30 грама
Глід, плоди 30 грама
Конвалія, квіти 20 грама
Ожина, листя 30 грама
Тернина, кора 40 грама
Деревій, трава 20 грама
Все змішати, залити 2,5 л води, кип’ятити 30 мін, остудити, процідити. На 1 л відвару додати 25 грама спиртної настоянки валеріани і 0,5 л кип’яченої води, змішати, розлити в 3 пляшки. Приймати по 1 столовій ложці вранці і увечері за 15 мін до їжі. Зберігати 3 міс. При серцевому неврозі ефективний наступний настій:
Хміль, шишки 20 грама
Деревій, трава 20 грама
Меліса, трава 30 грама
Глід, квітки 20 грама
Звіробій, трава 30 грама
Валеріана, корінь і кореневище 20 грама
Суміш подрібнити, повну столову ложку залити 1 стаканом окропу на 1 ч, процідити. Пити глотками протягом дня.
Водолікування. 1. Заспокійлива ванна температури 33 0С: залити окропом 500 грама сіна (труха), наполягти 1 ч, влити у ванну і доповнити ванну водою. Приймати ванну 15 мін, 3 рази на тиждень. Курс лече­ния – 10-12 ванн.
2. Заспокійлива ванна: 500 грама молодого листя тополі залити відром окропу на 1 ч, влити у ванну, потім, доливаючи воду, довести температуру 37,5 0С. Приймати ванну 15 мін, 3 рази на тиждень.
3. Щоденно 3 дні ходити 1-2 мін по росі або в холодній воді по кісточці, після зігріти ноги розтиранням або легенею бігом на місці.
4. Вранці обмивання верхньої частини тулуба водою з оцтом, а вдень бути схожим по воді; так протягом тижня.
5. Продовжувати обмивання верхньої частини тулуба і через день робити обливання холодною водою коліна протягом 1 мин. Наступного дня ходити босоніж у воді.
При втраті голосу ефективне верхнє обливання, при істеричному паралічі – обливання холодною водою стегна протягом 1-2 мин.
Можна приймати прохолодні душі вранці, а теплі – увечері.
Солнцелеченіє. Сонячні ванни можна приймати в будь-яких кліматичних поясах, але найбільш сприятливим слід рахувати гор­ный і морський клімат, де відносний зміст ультрафіолетових променів вищий. Сонячні ванни приймають при температурі повітря 20- 22 °С, починають з 15 мін, доводять до 90 мін, щодня (поступове збільшення).
Повітряні ванни. При температурі 22-23 °С від 20 до 60- 90 мін, щодня.
Психотерапія. Як слід користуватися індивідуальними эле­ментами самозаспокоювалися? Для цього необхідно виділити 15-20 мін 2 рази на день (після оволодіння цими прийомами достатньо і 1 разу, а потім виконувати їх тільки для зняття дискомфортного стану).
Потрібно сісти (краще в крісло), прийняти зручну розслаблену позу. Закрити очі. Зосередити увагу тільки на тренуванні, про інше не думати. У думках вимовляти такі фрази: «Мені добре, підстав для хвилювань немає. Я заспокоююся і розслабляюся». Повторювати поволі про себе 5-7 разів. Потім викликати у себе тяжкість в кінцівках: «Мої руки і ноги стають приємно важкими, важкі руки і ноги. Тяжкість розлилася, я її відчуваю від плечей до кінчиків пальців, від стегна до стопи». Потім викликати у себе відчуття тепла, яке хвилеподібне зверху вниз розливається по всьому тілу. Приємне відчуття тепла, спокою і відпочинку.
Коли цей стан наступив, переходити до наступного упражне­нию: «Я заспокоївся, відчуваю приємний спокій і відпочинок, голова відпочила. Мене долає приємна сонливість, дрімотний стан, я випробовую комфортний психологічний стан. Я відпочиваю».
Вправу необхідно в думках повторити 5-7 разів.
Закінчувати ці вправи викликаною волею «образною» картиною зі свого життя, якою-небудь ситуацією, які у минулому заспокоювали, радували, піднімали настрій, спонукали до діяльності, вселяли бадьорість і піднімали життєвий тонус. Надалі при оволодінні всім комплексом можна при дискомфортних станах за допомогою «образної» картини перемкнути себе з напруженого нервового состоя­ния на спокійний, урівноважений лад.
При лікуванні неврозів, зокрема істерії, необхідно якомога раніше з’ясувати причину, яка привела до того, що істеричний симптом став для хворого «умовно приємним або бажаним», потім спробувати усунути її, якщо це можливо, або допомогти хворому знайти раціональний вихід з виниклої несприятливої обстановки. Якщо це не вдається, треба використовувати непрямий словесний метод. Доцільно в делікатній формі вказати хворому на зв’язок захворювання з тими, що викликали його психотравмуючими подразниками.
Лікування хворих з істеричним неврозом вимагає від лікаря великого терпіння, наполегливості і такту. Приступаючи до лікування, лікар повинен добитися повної довіри пацієнта, проявити наполегливість і в той же час уважність в обігу з хворим. Лікування бажане про­водить амбулаторно, не примушувати хворого довго чекати прийому. Якщо хворий знаходиться в стаціонарі, слід широко застосовувати лікувальну фізкультуру і трудову терапію (допомога медперсоналу в обслуговуванні хворих, робота в спеціальних майстернях, різна ремонтна робота, городні роботи). Працетерапію проводять під контролем медперсоналу.
Профілактика. Велике значення правильного виховання дитини: при­вить любов до праці, дисципліни, обмежувати витівки, примхливість і емоційні прояви, привчити до режиму, колективу, поважати товаришів, старших, не культивувати в дитині його особливе положення серед інших.
Хворі істеричним неврозом повинні більше знаходитися на свіжому повітрі, уникати різних пригноблюючих або збуджуючих відчуттів, вести здоровий спосіб життя, рано вставати і рано лягати спати, утримуватися від жирної, приправленої збуджуючими спеціями їжі і збуджуючих напоїв. Робити уранішню гімнастику.
Психологічні тренінги в Донецьку . медприборы